Сербія - офіційна назва Республіка Сербія - держава, що не має виходу до моря, в південно-східній Європі, в центральній частині Балканського півострова. Межує з Македонією на півдні, Болгарією та Румунією на сході, Угорщиною на півночі, Хорватією та Боснією та Герцеговиною на заході, з Чорногорією та Албанією на південному заході.

Виділяються такі області: власне Сербія, автономний край Воєводіна та автономний край Косово та Метохія. До червня 2006 року країна була частиною конфедеративного державного союзу Сербії та Чорногорії, який раніше називався Югославією (СРЮ). 17 лютого 2008 року Косово оголосило себе незалежною республікою, через два дні парламент Сербії оголосив декларацію про незалежність Косова недійсною. Незалежність Косова визнана 62 державами-членами ООН.

Історія Сербії: Югославія (спочатку - Королівство сербів, хорватів та словенців), виникла після першої світової війни на руїнах імперії Габсбургів. Під час нацистської окупації югославський Опір із розмаху не знав собі рівних у Європі. 1945 року не без допомоги Радянської армії до влади прийшли місцеві комуністи.

Однак невдовзі їхній лідер Йосип Броз Тіто на смерть посварився зі Сталіним і почав будувати особливу модель соціалізму. Він залізною рукою придушував посягання на цілісність країни та власну владу, але мало втручався у приватне життя. Рівень життя країни був порівняно високим, населення користувалося небаченими за комуністичними мірками свободами. У національній політиці Тіто багато в чому скопіював радянський досвід. Соціалістична Югославія була проголошена федерацією шести рівноправних республік – Сербії, Хорватії, Чорногорії, Словенії, Боснії та Герцеговини та Македонії. Поєднуючи силу з умілим політичним маневруванням, Тіто понад 30 років підтримував у країні хоча б зовнішню згоду. Після його смерті в 1980 році федерація проіснувала трохи більше 10 років. Прихід до влади у сербського націоналіста Слободана Мілошевича прискорив її розпад. Восени 1991 року про вихід з федерації оголосили Словенія і Хорватія, незабаром за ними пішли Боснія та Герцеговина та Македонія. Словенія та Македонія відокремилися порівняно безболісно, але у двох інших республіках кілька років тривали кровопролитні війни.

З 1992 по 2003 у складі Югославії залишалися лише Сербія та Чорногорія. 1998 року почалося повстання в сербському автономному краї Косова. Армія визволення Косова, підтримувана албанською більшістю краю, відкрито виступила проти сербського панування. Кровопролиття набувало все більших масштабів, Захід чинив тиск на Мілошевича.

У березні 1999 року авіація НАТО розпочала бомбардування Косова та Сербії. Вихід албанців до сусідніх країн набирав темп. У результаті сербські війська витіснили, і край перейшов під управління ООН. Проте досі косовська проблема остаточно не врегульована.

Населення: Чисельність населення — 7,82 млн осіб (2008) (1991 — 9,79 млн осіб); у тому числі: у Центральній Сербії – 5,82 млн, у Воєводіні – 2 млн.

Столиця — Белград (населення, разом із передмістями — 1482 тис. чоловік у 2000, без передмість — 936,2 тис. у 1981). Інші великі міста Сербії: Ніш, Крагуєвац, Лісковац, Чачак. Найбільші міста Воєводини - Нові-Сад, Суботиця, Зренянин.

1999 року пройшла велика хвиля еміграції албанців з Косова, а 2000—2001 — еміграція косовських сербів. У складі населення переважають серби (62%) та албанці (17%). У Сербії проживають також чорногорці (5 %), угорці (3 %) та низка національних меншин. До початку військових дій у 1999 році серби становили 85% населення власне Сербії, 54% у Воєводині та 13% у Косові; угорці та хорвати – численні меншини у Воєводині.

Релігія (за переписом населення 2002 р., без Косова): православних - 6371584 чол. (85,0% населення), католиків - 410976 чол. (5,5% населення), мусульман - 239658 чол. (3,2%), протестантів - 80837 чол. (1,1% населення). Відомими сербами є тенісисти: Новак Джокович, Олена Янкович, Ганна Іванович, Олена Докіч, яка виступає за Австралію.

Баня-Ковиляча

Затишний, але при цьому дуже вишуканий та аристократичний курорт Баня-Ковиляча розташувався в оточенні смарагдового листя та високих м'яких гір буквально на самому кордоні з Боснією та Герцеговиною. Лише протягом красивої річки Дрини відокремлює вулички містечка від іншої держави, і цілих 140 км від столиці Сербії Белграда.

Щоосені тут відбувається популярний фестиваль «Сходка у Вука» – одна з найважливіших подій у культурному житті Сербії.

Белград

Столиця Сербії, Белград, що розкинувся на місці злиття двох річок — Сави та Дунаю, — одне з найстаріших європейських міст, яке веде свою історію з третього століття до нашої ери. Словосполучення «місто контрастів», що набило оскому, описує атмосферу Белграда якнайкраще. І тому є об'єктивні причини: за всю свою довгу та багатостраждальну історію місто десятки разів було зруйноване та відбудовано заново. Що не могло не накласти свій відбиток на місцеву архітектуру та зовнішній вигляд міських вулиць. Востаннє місто сильно постраждав у 1999 році під час бомбардувань НАТО, але й це не зламало дух його мешканців — гарних, статних, високих та усміхнених. До росіян тут, до речі, ставляться більш ніж дружелюбно, що лише посилює загальне приємне враження від міста. З'їздити до Белграда — це, як то кажуть, відпочити душею, вдосталь милуватися старовинними вуличками та картинного вигляду будиночками, відчути тишу і спокій і повернутися додому з відчуттям умиротворення та задоволення — відкриваючи вам свою душу, Белград зцілює і вашу.

Буяновачка-лазня

Курорт Буяновачка-Баня знаходиться на півдні Сербії за 360 км від Белграда.

Завдяки своїм лікувальним факторам Буяновачка-Баня знайшла місце у всіх світових енциклопедіях і часто згадується на міжнародних медичних симпозіумах, а Королівське товариство лікарів Великобританії навіть оголосило її одним із трьох найзнаменитіших місць для лікування в Європі.
Природні лікувальні фактори: термомінеральна вода, лікувальний бруд, вуглекислий газ. Місцева вода, що відноситься до категорії натрій-гідрокарбонатних, фторних, сульфідних та вуглекислих, позитивно впливає і на здоровий, і на хворий організм. У цій воді можуть купатися навіть люди з яскраво вираженою гіпертензією: це не призводить до збільшення артеріального тиску, а навпаки, знижує його. Бруд Буяновачка вулканічного походження, належить до найякісніших у світі.

Врнячка-Баня

Врнячка-Баня, оздоровчий центр з лікування та реабілітації хвороб органів травлення та діабету, знаходиться в центральній Сербії, за 200 км на південь від Белграда. Місцевий клімат має особливий субальпійський характер із середньорічною температурою +10 °C, а влітку +20 °C.

Спортивно-відновлювальний комплекс «Рай» із трьома майданчиками для футболу та біговою доріжкою, майданчики для гри в баскетбол та волейбол, криті басейни, відкритий олімпійський басейн, сауна, фітнес-центр, салон краси, солярій. Край також має цінні пам'ятки сербської середньовічної культури — монастирі з монументальними фресками та живописом, з яких багато хто знаходиться під охороною ЮНЕСКО.

Златибор

Гора Златібор знаходиться за 30 км на південь від Белграда поблизу транспортних шляхів, так що дістатися до неї легко і просто. Над курортом зазвичай «цвіте» особлива троянда вітрів, що робить атмосферний тиск виключно сприятливим для здоров'я. Поєднання гірських і морських повітряних потоків створює специфічний мікроклімат, що має лікувальні властивості.

Копаоник

Копаонік – найбільший гірський масив у Сербії. Він простягся більш ніж на 100 км і є сусідом з однойменним національним парком. Найвища частина масиву - Ravni Kopaonik (Плоский Копаонік) з вершинами Gobelja (1934 м), Karaman Vucak (1936 м), Suvo Rudiste (1976 м) та Pancicev vrh (Панчичев Врх, 2017 м). Копаонік підходить для лижників різного ступеня підготовленості - від новачків до експертів. Там гарні краєвиди, прекрасні ліси, чисте гірське повітря та безліч цілющих джерел.
Неподалік Копаоніка знаходяться стародавній монастир Жича (Царська Лавра) та собор Студениця з ракою святого Стефана Первовенчанного. Собор включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і вважається однією з найголовніших святинь сербського народу. Також на околицях курорту чудовий трекінг - численні стежки ведуть до мальовничих гірських масивів Брезовиця, Златибора, Дивчібара, Тари, Гоча та Златара.

Ниш

Ніш - найбільше місто на півдні Сербії і третє за величиною місто в країні. Найстаріше місто на Балканах - Ніш - з давніх часів вважалося воротами між Сходом і Заходом. Тут народився Костянтин Великий, перший християнський римський імператор, засновник Константинополя. У Ніші знаходиться одна із найстаріших християнських церков у Сербії, датована 4 століттям н. е. 2013 року в Ніші відбудеться екуменічна Асамблея християнських церков на честь 1700-річчя Міланського едикту.

Нишка-Баня

Нішка-Баня - курорт, відомий ще з часів правління римського імператора Костянтина. Це місце — оазис тиші та спокою, натомість у найближчому місті Ніш туристи з легкістю знайдуть розваги та культурну програму на будь-який смак, благо до нього — лише 10 км.

Тутешній інститут «Нішка-Баня» — сучасний оздоровчий та науково-дослідний заклад у галузі ревматології та кардіології, спеціалізованого відновлення, фізичної медицини та ортопедії.

Нови-Сад

Нови-Сад, друге за величиною місто Сербії, розташоване на півночі країни на березі річки Дунай. Місто на іншому березі річки навпроти католицького Петроварадіна заснували православні серби. Назва міста в перекладі з сербської означає "нова плантація". Місто було засноване в 1694 році, а вже в 18-19 століттях стало осередком сербської культури того періоду, а також важливим торговим і виробничим центром і отримало прізвисько «Сербські Афіни». Під час революції 1848 року місто було значною мірою зруйноване, але згодом швидко відновлено.

Смедерево

Чарівне провінційне містечко Смедерево розташоване за 50 км від Белграда на берегах річок Єзава і Дунай. Головний предмет туристичного інтересу тут — масивна середньовічна фортеця 15 століття, яка колись була найбільшою в Європі. У ній цілих двадцять п'ять веж і незліченну кількість приміщень усередині. Та й саме місто відігравало далеко не останню роль у сербській історії: протягом деякого часу воно було столицею країни. А ще в Смедерево знаменито своїми виноградниками, що оточують місто з усіх боків, куди не поглянь з оглядового майданчика фортеці. Саме тому звідси неодмінно варто привезти пляшечку-другу «Вранаца» — найзнаменитішого вина смедерів.

Соко-Баня

Соко-лазня - оздоровчий центр профілактики, лікування та реабілітації неспецифічних захворювань легень. Курорт знаходиться у східній Сербії за 60 км від міста Ніш.

Суботица

Суботиця — найпівнічніше місто Сербії та найбільше мадьяромовне місто в країні. Більше половини населення тут говорить угорською, а саме місто та його околиці є своєрідним видовищем з явним національним колоритом. Місто лежить всього за 10 км від угорського кордону, в самому серці Паннонської рівнини. На північ від Суботиці починається знаменита Пушта (степовий район), а на півдні тягнеться смуга садів та виноградників.

Місто наповнюють будівлі у стилі модерн та в неоготичному стилі, є багато прикладів архітектурної еклектики.

Відвідування території Сербії громадянами України можливе без візи.

Кабінетом Міністрів України затверджено угоду з Сербією про відмову від візових вимог для громадян, інформує прес-служба Міністерства закордонних справ.
Підписання відповідної міжурядової угоди відбулося у Києві 31 травня поточного року.
Положення угоди передбачають встановлення безвізового режиму на взаємній основі щодо поїздок громадян України та Сербії, термін яких не перевищуватиме 30 днів протягом 60 днів від дати першого в'їзду.

Посольство Сербії
04070, м. Київ, вул. Волоська, 4
38 (044) 425 60 60, 425 60 15
38 (044) 425 60 47
[email protected]