Боснія та Герцеговина (БіГ) – держава в центрі Балканського півострова. На півночі та заході межує з Хорватією, на сході та південному сході – із Сербією та Чорногорією. Має вихід до Адріатичного моря. Протяжність берегової лінії – 20 км. З 1878 р. входила до складу Австро-Угорщини, з 1918 р. – Королівства сербів, хорватів та словенців, з 1929 р. – Королівства Югославія, з 1945 р. до квітня 1992 р. – Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Свою назву одержала від назви річки Босна, а також німецького титулу "герцог", який ще у 15 ст. носив боснійський дворянин Стефан Вукчич Косача. Грошова одиниця – боснійська марка. Національне свято – 25 листопада.
Столиця – Сараєво.
 |  |  |
Населення – 3,8 млн. осіб (2001). Щільність населення – 69 осіб у 1 кв. км. Міське населення – 43%, сільське – 57%.
Площа – 51129 кв. км. Найвища точка – гора Магліч (2386 м).
Офіційні мови: боснійська, сербська, хорватська.
Адміністративно-територіальний поділ. Держава складається з 10 кантонів Федерації Боснії та Герцеговини (неофіційна назва – Мусульмансько-хорватська федерація, столиця – Сараєво), 7 регіонів Республіки Сербської (столиця – Баня-Лука) та незалежного округу Брчко.
Природа. Боснія та Герцеговина – гірська країна. Більша її частина розташована в межах нагір'я Динарського - складної системи гірських масивів, хребтів, міжгірських улоговин і долин. На крайній півночі простягається широка низовина вздовж р.Сава. На південь вона змінюється середньовисотними горами, складеними сланцями та пісковиками. Далі на південь йдуть високі гори, складені вапняками. Тут широко поширений карст (голі вапнякові скелі, полья, карри, печери). Найвища гора Маглич (2386 м) знаходиться на південному сході, на кордоні з Югославією. Паралельні гірські хребти простягаються з північного заходу на південний схід
Населення. У 2000 р. на території Боснії та Герцеговини проживало прибл. 3,8 млн. Чоловік.
Станом на 1991 р. у країні мешкало 44% боснійців-мусульман, 31% сербів, 17% хорватів, 5,5% югославів та 2,5% інших національностей. В результаті воєнних дій 1992-1995 рр. більше 1 млн. жителів Боснії та Герцеговини були змушені змінити місце проживання, багато хто з них залишився за кордоном; до 2000 р. кількість тих, хто виїхав з країни, сягала 800 тис. осіб.
Релігія У країні представлено три основні національно-релігійні громади: мусульмани-боснійці (43,7% віруючих станом на 1991 рік, в основному суніти); переважно православні серби (31,4%) та католики-хорвати (17,3%). Серед нечисленних груп вирізняються протестанти (4%).
Туризм. Боснія та Герцеговина - одне з найдавніших перехресть цивілізації. Давня земля Іллірії, розташована між Західною Римською імперією та Візантією, у 7 ст. була заселена слов'янськими племенами. Однак після початку турецької окупації цих земель у 1383 р. Боснія на чотири століття потрапляє під владу імперії Османа, а Сараєво стає столицею протекторату. Завдяки таким історичним подіям, на території Боснії та Герцеговини збереглося безліч архітектурних пам'яток як візантійського, так і османського періоду, що зробило її одним із центрів туризму для багатьох європейських країн. Однак війна, що пронеслася на початку 90-х, зруйнувала безліч унікальних історичних пам'яток і майже повністю туристичну інфраструктуру країни.
На сьогодні Боснія та Герцеговина активно розвиває свою туристичну сферу. Як і в минулі роки, так і зараз країна зачаровує своїм східним колоритом, будучи "найсхіднішою" європейською державою, а її столиця - місто Сараєво - "найсхіднішим містом у Європі". Заснований в 1263 р., місто майже повністю зберегло з тих часів свій "східний" вигляд з величезною кількістю мечетей, вузьких вуличок, ринків та мальовничим турецьким базаром.
Окрім унікальних історичних пам'яток та східного колориту, Боснія та Герцеговина відома своїми термальними курортами. У 13 км від Сараєва, на висоті 500-570 м над у. м., лежить бальнеокліматичний курорт Ілідже (Кешелі). Оточений мальовничими хребтами Ігман (висота до 1502 м.) та Требович, які захищають курорт від холодних вітрів, цей географічний центр колишньої Югославії широко відомий як один із найкращих термальних курортів Європи. Термальні води (з температурою від +32 до +57,6 С) з унікальним хімічним складом, сульфідний грязь мулу, прекрасний клімат і велика кількість сонячних днів у році - ось основні фактори його популярності.
Також важливим туристичним центром є місто-курорт Баня-Лука (у букв. перекладі – "Купальня Святого Луки") – колись скромне містечко на берегах річки Врбас, у північно-західній частині країни, зараз є другою столицею Боснії та Герцеговини та офіційною столицею Республіки Сербської, найбільшим економічним та діловим центром, а також курортом з безліччю цілющих термальних джерел.
Дивним за своєю красою та важливим туристичним об'єктом також є середньовічне боснійське містечко Яйце, яке має бруковані мостові, стародавні фортечні стіни, а також мальовничі будиночки, розставлені на гірських схилах. До 15 в. місто Яйце було столицею християнської Боснії. Основними його пам'ятками є мечеть Есма-Султан, що відновлюється, дивовижний архітектурний комплекс, а також храм Святого Луки і незвичайний каскад водоспадів річки Пліва.
 |  |  |
Другим за величиною містом країни є місто Мостар – неофіційна столиця південної Герцеговини. Місто розташоване на берегах річки Неретви. У Мостарі є можливість побачити справді унікальний "Старий міст", який є однією з найважливіших архітектурних пам'яток країни, включений до переліку Культурної спадщини ЮНЕСКО. Міст було відновлено 2004 р.
Важливими туристичними центрами є також найбільш південно-східне місто країни – Требін, на околиці якого височіє національна святиня сербів – церква Херцеговачка-Грачаниця, водоспад Кравице на річці Требіжат у Герцеговині, монастир Житомислич у долині річки Неретви, а також Травник (між Яйце та Сараєво).
Кухня. Як і скрізь на Балканах, боснійська кухня сформувалася внаслідок змішування південнослов'янських, німецьких, турецьких та середземноморських кулінарних традицій. Основа місцевих страв - м'ясо та овочі. Однак якщо в м'ясних продуктах добре помітний турецький вплив, то щодо овочів та зелені боснійці не поступаються своїм сусідам середземноморського регіону. З загальнослов'янською боснійську кухню поєднує велика кількість молочних продуктів, насамперед сиру, і широке використання хліба та зернових.